Quo vadis, агро Румунії?
При прогнозуванні можливих змін в аграрному секторі України внаслідок земельної реформи корисно розглянути схожі приклади країн-сусідів, наприклад, Румунії.
Про те, чого очікувати і куди рухатися українським агрохолдингам після зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель, будемо дискутувати 12 березня у Києві на конференції «Quo vadis, АГРО?», яку організовує асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» в партнерстві з Лейбніц-Інститутом аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО) та міжнародним експертним центром «Large Scale Agriculture (LaScalA)».
Чим схожі між собою Україна та Румунія? По-перше, обидві країни є аграрними державами зі співставною структурою виробництва і концентрацією на виробництві продукції рослинництва. По-друге, схожою є і структура господарств, адже і в Україні, і в Румунії співіснують дуже великі та дуже малі господарства. По-третє, Румунія, як і Україна, — країна постсоціалістична, вона пройшла серйозні етапи трансформації аграрного сектору, включаючи лібералізацію ринку землі та приєднання до спільної аграрної політики Євросоюзу (САП ЄС). До чого це призвело?

Сьогодні при загальній площі ріллі 9-10 млн га в структурі посівних площ Румунії переважають кукурудза (близько 2,5 млн га в середньому за останні 10 років), пшениця (понад 2 млн га), соняшник (1 млн га), ріпак та ячмінь (відповідно по 500 тис. га). Урожайність кукурудзи в середньому по країні складає в останні роки близько 4 т/га, пшениці — 3,5 т/га, соняшнику — 2 т/га, ячменю — 3,5 т/га, ріпаку — 2,6-2,8 т/га.

Структура господарств у аграрному секторі Румунії виглядає наступним чином:
До останньої групи, тобто комерційних підприємств, належать і топ-10 агрохолдингів-землекористувачів розміром від 15 тис. га до 57 тис. га, в обробітку яких загалом перебуває 326 тис. га (або 2,6% сільскогосподарських угідь країни). Також є цілий ряд підприємств у діапазоні від 1 тис. га до 10 тис. га. У восьми із топ-10 агрохолдингів присутній закордонний капітал (походженням із Великобританії, Лівану, Нідерландів тощо). Загалом джерелом капіталу для великих підприємств є багаті індивіди-приватні інвестори, сімейні та інституційні (пенсійні) фонди, а також впливові місцеві власники олігархічного типу.

В Румунії питання іноземної власності на землю та великомасштабного аграрного виробництва є доволі чутливими і сьогодні — через 13 років з часу вступу країни до ЄС та 6 років з часу повної лібералізації ринку землі. Розвиток великих підприємств викликає занепокоєння в суспільстві, зокрема в контексті погектарних субсидій в рамках САП ЄС. Згідно з офіційною статистикою Євросоюзу, в структурі румунських сільгосппідприємств, що отримують субсидії, частка великих підприємств з обсягом стандартного виходу продукції понад 50 тис. євро зросла з 2% до 12% у 2008-2016 рр. Сам обсяг підтримки, що припадає на великі підприємства, зріс більш ніж удвічі — з 18% до 38% загального обсягу підтримки за той же період.

На фоні цих змін цікаво простежити, яким чином розвивалася аграрна політика Румунії з часів повалення режиму Чаушеску. Її основні етапи можна описати наступним чином:

- 1991-2001 рр. Приватизація та реституція сільгоспземель. Реституція була змішаною: колишні (докомуністичні) власники землі мали змогу отримати до 10 га, а колишні працівники колективних господарств — 0,5 га. У цей період 3,86 млн сільських домогосподарств отримали у власність 13,7 млн га (в середньому 3,55 га). Розпочався рух аграрної політики «в напрямку ЄС», відбувалася диверсифікація сільгоспвиробництва, створювалися сільгосппідприємства. В той час 90% господарств мали розмір менше 5 га (в середньому 1,65 га) і обробляли 35% угідь, а 9,6 тис. підприємств розміром понад 100 га (0,3% від загальної кількості підприємств) обробляли 37% угідь.

- 2002-2006 рр. Впровадження програми ЄС SAPARD (Special Accession Programme for Agricultural and Rural Development), спрямованої на «наближення умов» у сільському господарстві та сільській місцевості країн-претендентів на вступ до ЄС. Завдяки програмі з різним рівнем успіху вдалося досягти покращення доступу на ринки і конкурентоспроможності продукції переробки сільського та рибного господарств, вдосконалення інфраструктури для розвитку сільських територій, розвитку несільськогосподарських видів зайнятості в сільській місцевості.

- 2007-2013 рр. Приєднання до САП ЄС. На даному етапі для аграрного сектору Румунії відкрився доступ до фондів ЄС (як інвестицій, так і субсидій). Значно активізувалася торгівля агропродовольчою продукцією: експорт зріс у 5 разів, імпорт — удвічі. Запрацював на повну потужність ринок сільгоспземель, що призвело до зростання ціни на землю щонайменше вдвічі. В обробіток почали повертатися землі, на яких певний період нічого не вирощувалося (певні джерела стверджують, що площа таких земель у Румунії складала 6,8 млн га в 2008 р.). В 2005-2013 рр. майже на 25% зріс середній розмір господарств (за виручкою).

- 2014-2020 рр. «Нова» САП ЄС. У 2014 р. було відкрито доступ на ринок землі фізичним та юридичним особам з країн ЄС, що вплинуло на подальше зростання ціни землі на 10-15% щороку. Станом на 2015 р. зросла також кількість програм підтримки аграрного сектору — із 8 до 84 програм загалом. Програми підтримки почали все більше спрямовуватися на розвиток секторів із виробництвом продукції з доданою вартістю — садівництва, виноградарства, овочівництва та тепличного господарства. В 2016 р. було переглянуто Національну програму сільського розвитку з метою надання кращого доступу на ринки сімейним фермам. Зокрема, були переглянуті нижні та верхні межі стандартного виходу продукції, для того щоб господарство могло вважатися комерційним фермерським господарством. Нижню межу було «посунуто» з 8 тис. євро до 4 тис. євро, що дозволило збільшити кількість комерційних фермерських господарств на 312 тис., а верхню — з 25 тис. євро до 100 тис. євро, що повинно сприяти розвитку господарств розміром 30 га і більше.


Про аналогії та відмінності між розвитком аграрного сектору України та інших країн детальніше будемо дискутувати 12 березня у Києві на конференції «Quo vadis, АГРО?», яку організовує асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» в партнерстві з Лейбніц-Інститутом аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО) та міжнародним експертним центром «Large Scale Agriculture (LaScalA)».
Джерело: http://agroportal.ua/

З питань участі у заході та партнерства
звертайтеся, будь ласка, до Людмили Дердійчук:
(063) 86 72 559
(044) 298 00 91
event@ucab.ua
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕКЛАМА
Анатолій Циркун
tsyrkun@ucab.ua
044 298 00 91
КОНТАКТИ
УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПАРТНЕРСТВО
Людмила Дердійчук
event@ucab.ua
044 298 00 91
Марина Шкарупа
shkarupa@ucab.ua
044 298 00 91
ВАЖЛИВІ ПОСИЛАННЯ
© 2020 ucabconf.com
Розробка та
просування